Jinhua Daily (КНР), 8 жовтня 2011 р. (переклад з китайської мови)
Людмила Скирда – українська поетеса та літературознавець, дуже відома у Східній Європі, її вірші перекладено англійською, німецькою, японською, арабською, португальською, італійською, грецькою мовами, нагороджена відзнакою Товариства Данте.
Історія дружніх відносин Чжецзянського педагогічного університету з Міністерством освіти України та деякими українськими вищими учбовими закладами нараховує вже не один рік. Обидві сторони протягом багатьох років направляють своїх студентів на навчання до своїх ВНЗ, а також спільно організували перший в історії України Інститут Конфуція.
2 жовтня Людмила Скирда прибула разом з Послом Ю.Костенко до Цзіньхуа, де Посол України зустрівся із Ректором Чжецзянського педагогічного університету У Фенмінєм для обговорення питання створення музея України. 3 жовтня дружина Посла, яка щиро любить китайську історію та культуру, дала інтерв’ю кореспонденту нашого видання.
Два роки тому Людмила прибула до КНР, де Ю.Костенко був акредитований як Посол України. Раніше вона викладала у Національному університеті України у Києві. Вірші Людмила почала писати з 17-ти років. Після знайомства з Китаєм у неї прокинувся глибокий інтерес до історичного минулого Китаю та його сучасних реалій. Щоденні спостереження та переживання на власному досвіді дозволяють їй робити безліч відкриттів, що у свою чергу дають можливість найбільш повно виявити своє яскраве поетичне натхнення у такому поетичному краї, як Китай.
3 листопада минулого року Китайська народна асоціація дружби з зарубіжними країнами організувала у Залі Миру презентацію поетичної збірки Людмили Скирди «Подих Китаю», яка вийшла двома мовами – українською і китайською. Глава Китайської народної асоціації дружби з зарубіжними країнами Чень Хаосу високо оцінив поетичну творчість поетеси: «автор володіє талантом у будь-якому місці і у будь-який час помічати і вловлювати неповторну красу Китаю, а потім висловлювати своє дружнє ставлення в емоційних і мальовничих віршах, що оспівують щасливе життя китайського народу, що описують його нові незаперечні досягнення, отримуючи живий відгук у китайського читача».
Відомий поет, поетичний критик, декан факультету китайської літератури Чжецзянського університету Ло Ханчао так оцінив книгу Людмили Скирди «Подих Китаю»: «не так багато зарубіжних поетів пишуть вірші про Китай. Оспівана у книзі «Подих Китаю» його природна краса, соціальні звичаї та особливості національної культури складаються у багатогранний і багатоплановий образ. ….. Глибоко вражена історичною мудрістю і особливостями нелегкого становлення китайського народу, автор створила безліч віршів, що оспівують природну красу Китаю, які описують гірські ландшафти, що зачаровують, красу та неординарність міст і сіл, й у ще більшій мірі відображають почуття природи, філософію виявлення прекрасного, властиве поетесі. У своєму вірші «Тут рай на землі», що оспівує розташоване на Хайнані м. Санья, вона вигукує «ось як повинна жити людина – у теплі, радості й гармонії» та говорить про те, що «краса Саньї нагадує нам про необхідність дуже дбайливо ставитися до нашої Землі». Найбільше вражає відбите у збірнику щире захоплення традиційною культурою Китаю, як наприклад, захоплення багатою духовною і культурною спадщиною китайського народу, виражене у вірші «Роздуми у Свято весни».
Книга «Мелодії чотирьох сезонів», яка вийшла у вересні цього року – є другою поетичною збіркою, створеною Людмилою Скирдою за час її перебування у Китаї. ««Мелодії чотирьох сезонів» розповідає про чотири пори року в Китаї, мені здається, що життя китайського народу протягом усіх чотирьох сезонів наповнена поезією. Китайські художники у своїй творчості вірні красі природи. Це стало не тільки спонукальним мотивом моєї творчості, а й надихнуло мене на створення віршів. Під час написання цієї книги моє серце було наповнене любов’ю до Китаю і до всього світу.
Китай не схожий ні на одну іншу країну світу, поява другого Китаю уявляється неможливим, а його існування я називаю дивом», – розповідає Людмила Скирда.
Ми хочемо створити музей України
У листопаді минулого року Людмила Скирда з чоловіком під час перебування у Цзіньхуа відвідали музей Африки на території Чжецзянського педагогічного університету. Глибоке враження, залишене від відвідування цього музею, спонукало їх звернутися до представників Адміністрації Університету з пропозицією щодо створення музею України, яка також славиться різноманітними виробами народних ремесел, наприклад вишивкою, одягом, виробами зі скла, олійним живописом та інш. Керівництво Університету з радістю погодилося з цією пропозицією.
«Майбутній музей демонструватиме високий технічний рівень Україні, розповідатиме про історію України, її національну культуру, принципи освіти, запропонованих видатним українським педагогом Сухомлинським. Тут знайдуть відображення різні свідоцтва українсько-китайської дружби, крім того, буде створено зал олійного живопису з українською специфікою», – повідомила кореспонденту Людмила Скирда.
Людмила Скирда дуже любить подорожувати. За два роки, проведені в Китаї, вона ознайомилася з усіма вулицями та провулками у Пекіні, а також побувала у багатьох китайських містах від півночі до півдня – у Шанхаї, Ханчжоу, Санья, Ченде, Хуайань та інших.
Прибувши ввечері 2 жовтня до Цзіньхуа, вже рано вранці наступного дня вона разом з викладачем українського науково-дослідного центру Чжецзянського педагогічного університету Лі Цзіхуа та іншими вирушила до села Чжуге Багуа, яке розташоване в околицях м.Ланьсі. У другій половині дня, після повернення до Цзіньхуа, коли кореспондент поцікавився її враженнями від поїздки, вона схиливши голову задумалася на мить і сказала: «Було дуже цікаво, я ніколи ще не бачила такого великого зображення Іньян Тайці. Це дуже самобутнє село, його мешканці дуже доброзичливі і розумні. Ми побачили безліч майстерної різьби по дереву, що демонструє особливості традиційних ремесел Китаю. Це місце по праву можна назвати величезним музеєм під відкритим небом.
Крім того, місцеві страви дуже смачні, все наповнене ароматами мандаринів, гранатів і квітів османтуса. Як я люблю османтус, він такий ароматний! Цзіньхуа справив на мене враження комфортабельного міста, невеликого, але такого ж милого як ще один райський куточок – Ханчжоу. Посмішки місцевих жителів оточили мене теплою дружньою атмосферою».
