Професор Михайло Наєнко про переклад книги «Дзуйхіцу від сакури»

Я радий представити узбецьким читачам відому українську поетесу Людмилу Скирду, чия творчість сьогодні втілює надзвичайно цікавий симбіоз Сходу і Заходу, християнства і буддизму, традицій і новаторства, глобалізму і національного патріотизму.

Людмила Скирда — лауреатка численних літературних премій, авторка понад двадцяти поетичних збірок, кількох наукових монографій, літературна критикиня, учена-філолог, культурологиня, перекладачка та есеїстка. Вона належить до числа яскраво обдарованих представників української національної еліти. Її ім’я — одне з небагатьох українських, що здобули широку відомість за межами України.

Її поезії перекладено багатьма мовами світу; книжки, видані в Австрії, Німеччині, Бразилії та Японії, здобули високу оцінку і фахівців, і читачів.

Блискуча ерудиція, невичерпний інтерес до навколишнього світу, вишуканий естетичний смак і духовність надали поезії Людмили Скирди виняткової глибини — і емоційної, і інтелектуальної. Її творчість відзначається нестандартним поглядом на явища світової цивілізації та культури, а також на філософські питання людського буття.

Книги Людмили Скирди, присвячені Японії, — це, на перший погляд, екзотична сторінка її творчості, а насправді — органічна частина її світосприйняття, що природно вплітається у її поетичний всесвіт.

Її збірка «Дзуйхіцу від сакури» — це поезії витончені й елегантні, мудрі й лаконічні, світлі й доброзичливі. Їх можна читати повільно, осмислено, гортаючи енциклопедії та словники, або ж — «проковтнути одним ковтком», щоб надовго зберегти чарівний післясмак їхньої гіпнотичної й загадкової аури.

Прочитавши «Дзуйхіцу», я щиро позаздрив японському народові, адже книга української поетеси вже перекладена англійською, італійською та корейською мовами. Я абсолютно переконаний, що кожен, хто прочитає цю книгу, навіть не побувавши на далеких японських островах, стане прихильником цієї прекрасної землі.

Адже любов — це найкоротший шлях до людського серця, і «Дзуйхіцу» буквально пройнята цим глибоким і натхненним почуттям.

Людмила Скирда глибоко переконана, що Схід сьогодні є головним вектором найпотужніших і найтворчих енергій. Вона неодноразово наголошувала це у своїх численних інтерв’ю. Саме тому публікація її поезій у популярному журналі узбецької інтелігенції та ерудитів видається мені явищем і закономірним, і своєчасним.

Автор: професор Михайло Наєнко