Українська літературна газета, 27 березня 2012 р.
Відомий китайський перекладач Гао Ман свого часу переклав майже всю російську та радянську класику, а також твори Шевченка, Франка, Гончара з української. Він відомий у Піднебесній і як художник, автор одного з найкращих у світі портретів Шевченка, який постійно експонується в Пекінському літературному музеї. Щиро любить нашу країну, наш народ. «Кожен, хто зустрічав українців, напевно сп’янів від їх особливої культури. Кожен, хто бував в Україні, в захопленні від її живописних пейзажів», — каже. Сьогодні Гео Ман – наш гість. Він ділиться з читачами «Української літературної газети» спогадами про перебування в Україні, думками про її культуру, живопис, літературу.
Ще в 30-і роки минулого століття, під час навчання в церковній школі м. Харбін, на мене найглибші враження справили твори Гоголя „Вечори на хуторі біля Диканьки”, „Миргород”, „Тарас Бульба”. Автор у всіх подробицях зобразив звичаї та побут українського народу — так чарівно і так красиво. Так само незабутніми для мене є твори російських художників ХІХ ст. з українськими пейзажами, особливо „Русалки” Крамського, „Місячна ніч на Дніпрі” Куїнджі та інші. Могутні ріки, темні місячні ночі ваблять та захоплюють. Милозвучні українські пісні та веселі танці, барвистий одяг та прикраси засліплюють яскравими фарбами. Одне слово, Україна – це мій світ мрій.
Коли я подорослішав, полюбив вірші та живопис Т.Г. Шевченка. Століття тому його моральна підтримка народного повстання в Китаї зворушила мене. У віршах він закликав трудящі маси „наточити сокири” та разом виступити проти панівного класу.
За важких років боротьби проти японської окупації український льотчик-герой Кулішенко загинув у бою з агресорами — про нього я завжди зберігаю пам’ять у серці.
Протягом багатьох років Китай з Україною підтримують культурну взаємодію. Особисто я перекладав твори багатьох письменників, а в 1957 р. в складі китайської делегації відвідав вашу країну. Моя мрія стала реальністю. Столиця Київ – прекрасне місто з чарівністю сивої давнини. Всюди збережено національний колорит. Хвилясті лінії вулиць, церкви з куполами, спрямованими у височінь, пам’ятники мужнім героям – усе створює урочисту картину. Український народ прийняв нас, як рідних братів і сестер.
У 60-і та 70-і роки минулого століття, коли відносини між Китаєм та СРСР погіршились, контакти з Україною також призупинились. У 80-і роки було проголошено реформу відкритості, в 90-і Україна проголосила незалежність. Відкрилася нова сторінка в історії китайсько-українських відносин.
У 2009 р. під час прийому в Пекіні я познайомився з послом України в КНР Ю.В. Костенком. Він представив мені свою дружину – відому українську поетесу Л.М. Скирду. У мене з’явилась можливість познайомитись з її творами, з яких я дізнався про зміни у вашій літературі, нові пошуки, але найголовніше – відчув глибокі почуття дружби українців до китайського народу. Я переклав кілька її віршів і відтоді не зупиняюсь.
Пані Скирда з дитинства полюбила Китай, читаючи переклади класичної китайської поезії. Після приїзду до Китаю вона відвідала багато місць, познайомилась з різними людьми. Як свідок нової реальності, вона, не стримуючи свого внутрішнього пориву, відверто висловлює свої почуття в поезії. Не минув і рік, як написала кілька десятків віршів про Китай та видала поетичну збірку „Подих Китаю”. Мені випало щастя бути її перекладачем.
Минуло трохи часу, і пані Скирда написала ще 200 віршів. Новий результат її роботи – збірка поезій „Мелодії чотирьох сезонів”. Весна, літо, осінь та зима Китаю різноманітними фактами, героями, почуттями, кольорами постають перед читачем цієї книги. Якщо вірші зможуть зворушити серця читачів, то це завдяки таланту поетеси.
Ілюстрації в книзі малював я. Деякі спеціально для збірки, деякі зроблені раніше.
Вітаючи читачів «Української літературної газети», хочу ще раз наголосити: Україна – красива країна! Серця українців – красиво-яскраві, сповнені глибокого почуття дружби до такого далекого та такого близького Китаю. Пані Людмила Скирта, яка знову піднесла Китаю щедрий дарунок, – яскравий приклад того.
Сторінку підготував
Микола ПУГОВИЦЯ.
Текст:
Поетеса Людмила СКИРДА і перекладач, художник Гао МАН.
