Народна дружба збагачує душу!
Китай і Україна разом втілюють заповітні мрії!
Поезія та малюнок сяють наче сонце та місяць!
Людмила Скирда
Відома українська поетеса Людмила Скирда видала другу книгу віршів китайською мовою «Мелодії чотирьох сезонів» у перекладі відомого перекладача і художника Гао Мана. Цей мистецький проект присвячено 20-річчю встановлення дипломатичних відносин між Україною та КНР. «Мелодії чотирьох сезонів», як і попередню збірку «Подих Китаю», зустріли в КНР із величезним ентузіазмом. Свідчення тому – численні публікації у провідних місцевих мас-медіа, від щоденних – до глянцевих – «China and World», «Women of China», on-line газета ЦК КПК «Женьмінь жибао» та ін. У лютому цього року поезії були представлені у Страсбурзі вже франгщзькою мовою. У який спосіб долає мовні та політичні кордони – від Сходу до Заходу, від Півдня до Півночі – поетичне слово, з’ясовував «З.С.» в ексклюзивному інтерв’ю з Людмилою Михайлівною.
Скирда: Інтерес до України в КНР зростає з кожним днем, і це незаперечний факт. Двадцятиріччя встановлення дипломатичних відносин ми зустрічаємо, я сказала б, справді на високій ноті взаєморозуміння і співробітництва. Це радує, оскільки Китай сьогодні – безумовний лідер світових економічних звитяг і кожна людина, яка перетинає китайський кордон, моментально в цьому переконується без усіляких статистично-інформаційних джерел. «Китайське диво» бачиш на власні очі – від масштабу аеропортів і хайвеїв, що ведуть до міст, і самих міст – Пекіна, Шанхая, Гуанджоу та ін. Цей небачений на нашій планеті науково-технічний прорив просто вражає. Тому жити в Китаї та писати про Китай – велике задоволення.
«З.С.»: Передмову до Вашої книги традиційно написав один із найвизначніших сучасних поетів Китаю, політик, державний діяч, член парламенту Чень Хаосу.
Скирда: Так, а ілюстрації до віршів створив Гао Ман -150 малюнків. Минулого року йому виповнилося 85. Погодьтеся, це дуже поважний вік! Однак він сповнений натхнення і творчих задумів. Зараз завершує переклад моєї третьої книги. Дивовижна людина! Його поява в моєму житті – це просто Божий дарунок. Моя нова книга про чотири сезони в Китаї, згідно з яким розгортається і продовжується життя цього народу з його поетичними святами, фестивалями, милуванням природою тощо. Живопис, порцеляна, вишивка, одяг, різьблення, шовк, сади, фен-шуй, поезія і музика – це обертання людини у вічному колообігу природи, і жодних інших альтернативних шляхів. Віддавна китайський живопис був тісно пов’язаний з поезією і каліграфією. Я спробувала піти цим абсолютно китайським шляхом і творити вірші, як мініатюрні живописні полотна. Що з цього вийшло – судити читачам і, перш за все, китайським.
«З.С.»: Ваша книга сповнена культурологічних ремінісценцій, асоціацій тощо. Імена, назви, термінологія роблять екзотику китайського життя настільки дотичною, що, здається, сам прожив деякий час у Китаї.
Скирда: Так, майже всі, хто писав про мої книги, також наголошували на певній унікальності цього процесу – трансформації китайського феномена в український літературний контекст. Що я можу додати – так, вочевидь, було вирішено на небесах, а ми лише втілюємо це рішення в життя. Напередодні Нового року презентація нової книги проходила у стародавній столиці Китаю – місті Сіань, відомому в усьому світі своїм «теракотовим військом». Це місто в полі нашого зору опинилося також невипадково. Адже саме тут у III ст. до н.е. розпочався процес об’єднання Китаю в могутню централізовану державу. Було створено систему адміністративного поділу, відповідний адміністративний апарат, законодавчу систему, уніфіковано китайську писемність, систему мір, ваги, грошових одиниць, розпочато будівництво Великого китайського муру, довжиною 4000 км. Саме звідси приблизно у II ст. н.е. брав початок Великий шовковий шлях, який доходив до території сучасної України, саме тут розпочинався золотий період буддизму в Китаї і, що найважливіше, – небувалий розквіт культури періоду імперії Тан, який тривав майже три століття, з VI по IX ст. н.е., і був часом піднесення не лише культури взагалі, а й поезії зокрема, оскільки всесвітньознані імена Лі Бо, Ду Фу, Ban Вея з’явилися саме в цей час.
«З.С.»: Сіань – це семимільйонне місто з неймовірно інноваційними структурами: інформаційними, космічними, індустріальними тощо.
Скирда: Абсолютно точно. Це красиве місто переживає просто бум різноманітних інновацій. А іце це величезний освітній центр. Ось і перша презентація «Мелодій» відбулася також в Університеті іноземних мов, який налічує 25 тис. студентів і розташований па території близько 200 гектарів. Це чудове сучасне містечко зі своїм величезним стадіоном, бібліотекою, гуртожитками, їдальнями, культурним центром і оздоровчим комплексом. На жаль, в Україні такого плану вузів ми поки що не маємо. Студенти фактично перебувають на повному державному утриманні з триразовим харчуванням, лікуванням тощо.
«З.С.»: Таке собі «Місто Сонця» Кампанелли.
Скирда: Ви не повірите, але у мене теж виникла асоціація з якимось фантастичним майбутнім. Іншими словами, 15 грудня – це був якийсь казковий день у моєму житті. І казка розпочалась ще у повітряних висотах під час польоту з Пекіна до Сіаня. Несподівано до мене в літаку підійшов симпатичний китаєць середнього віку, представився (він працює геологом) і блискучою англійською мовою розповів просто-таки романтичну історію про те, що в пекінському аеропорту в очікуванні посадки читав щойно куплений грудневий номер журналу «Women of China», де побачив інтерв’ю зі мною і мої фото. У цей час ми з чоловіком проходили повз нього і він упізнав мене. Виявилося, що нам по дорозі, і от у літаку, на висоті десяти кілометрів, я давала автограф абсолютно невідомій людині, але такій чудесній і милій, що спогад про цю зустріч досі мене зігріває. А потім – зустріч зі студентами, викладачами, вірші, пісні, автографи, обійми. Це – Китай.
У Пекіні буде проведено ряд презентацій книги «Мелодії чотирьох сезонів». Зараз працюємо над унікальним українсько-китайським проектом – готуємо альбом провідних китайських художників, де одночасно з їхніми чудовими картинами будуть надруковані мої вірші. Але головну увагу буде сконцентровано на підготовці до друку третьої книги поезій, яка, сподіваюся, побачить світ улітку цього року.
Інф. «З.С.»
