Lady (КНР), березень 2012 р. (переклад з китайської мови) (наклад журналу 400 000 пр.)
Людмила Скирда – відома поетеса, отримала чимало літературних премій, в т.ч. італійську премію «Данте Аліг’єрі». У неї вдома все прикрашено в червоних тонах, панує атмосфера урочистості та свята, що схожа на її гарячий та відкритий характер. Дивлячись на обкладинку її книги віршів із зображенням смарагдового бамбуку, розумієш, що вона має глибокий інтерес до китайської культури. На першій сторінці – автограф та намальовані її рукою усміхнене сонце й розкрита квітка одразу дали нам відчуття тепла її серця. Вона відвідала чимало далеких країн, особливості кожної із них знайшли відображення в її віршах.
Вона в осліплюючих сережках поправляє рукою пасмо золотистого волосся, поблискуючи сяючими очима, по-дитячому щиро посміхається. Спеціально для нашого інтерв’ю вона підготувала різноманітний червоний одяг. «Темою нашого сьогоднішнього інтерв’ю – червоний Китай» – Л.Скирда підготувалася до інтерв’ю навіть краще за нас.
Вона у захваті від червоного кольору, у вірші «Думаю про червоний колір в Китаї» написала:
З давніх-давен цей колір звався «жуй се» – колір щастя.
Мури Гугуна і двері хутуна,
Весільне вбрання і дудоур породіллі,
Ліхтарі і дракони, барабани і стрічки,
Листівки і печатки, сукні і дуйлені,
Вази і човни, і ще, і ще, і ще…
Усілякого різного гарного червоного
Ви знайдете в житті кожного китайця.
Це успіх і гармонія, любов і багатство,
Здоров’я і процвітання, вірність і щедрість,
Це віра великого народу у прекрасне майбуття.
Вона – фанат Китаю, любить китайську поезію, особливо Лі Бо. 1956 року випадково прочитала вірші цього китайського поета у збірці, надрукованій в Москві. Вона помітила, що все у вірші – незвичайне: і назва, і тема, і ритм, і склад, і сучасне і минуле. Образ Китаю було дивовижно зіграно музикою поезії. Ця краса завоювала її серце, з того часу вона закохалася у Китай. «Я народилась в сім’ї службовця. Не знаю чому не Ду Фу і не Бо Цзюї, не Ван Вей і не Тао Юаньмін, а саме Лі Бо увійшов до мого життя…» Вона – науковець, добре обізнаний на китайських поетах. «Насправді, якщо хочеш знати Китай, не обов’язково приїзджати до цієї країни. Китай вже давно всьому світу представив самобутню культуру та мистецтво. В Європі давніх часів, якщо якийсь імператор не придбав китайську порцеляну, яшму та ін. зразки китайського мистецтва, просто не міг побудувати палац».
У неї вдома різноманітна біло-синя порцеляна. «Ще перебуваючи в Європі, я почала збирати біло-синю порцеляну». В руках вона тримає порцеляну, на якій зображено немов живого фенікса. В нашій сім’ї всі за гороскопом – півні, а півень – це фенікс». Після приїзду до Китаю я не багато знала про китайські традиції, мало знала про китайський гороскоп, пізніше під час однієї з екскурсій я зробила для себе багато відкриттів. Я купила книги, в яких йдеться про те, що в рік дракона людям, які народилися в рік півня буде щастити.
В цьому році – 45-річниця її весілля з Послом України в КНР Ю.В.Костенком. Я запитала її про те, як вони познайомились. Людмила Скирда з посмішкою розказала, що пан Посол був тоді другом хлопця, з яким вони зустрічались, і їх обох звали Юра. Одного дня її друг представив їй її майбутнього чоловіка, ніхто й не міг уявити, що вони закохаються з першого погляду. «Близько півроку ми втрьох разом гуляли, потім мій друг відчув, що щось не так, і відійшов». Не думала, що знайомство її з Послом таке романтичне.
«Я почала писати вірші ще в молодшій школі, тоді в школі дали завдання написати вірш про осінь. Я гарно написала, тому пізніше, коли до школи приїзджали відвідувачі, мене запрошували виступати. Коли ми познайомились з Послом, я навчалась в університеті, і тоді вже була молодою поетесою з відомим ім’ям». Посол став її першим читачем, а в кожній збірці є вірші присвячені її чоловіку.
Чому саме ця пісня
Залишила в твоїй душі
Такий солодкий спомин? –
Мабуть тому,
Що я почула в ній
Палку любов…
– До кого? –
А хіба це має значення?!
Протягом 45 років ці двоє завжди разом, тепер вони приїхали до Пекіну. Золотої осені вона для нього написала:
Ми знову вдвох в цій дальній стороні
За сімома морями, за горами.
Любові світло й злагода між нами,
А наші дні розважливі, ясні.
На думку Л.Скирди її чоловік – не дуже романтична людина. «Кожного ранку о 7-й годині ми разом снідаємо, я зазвичай п’ю каву, їм печене яблуко, він їсть сир, п’є чай та йде на роботу. Всі ці роки він обов’язково обідає вдома. Вдома– смачна їжа, весела дружина, напевно, це і є щастя, це і є романтика. Мій чоловік – дипломат, а я – поетеса, здавалося б, дві зовсім різні професії, але кожного разу, коли я їду з ним до іншої країни, я пишу вірші, це мій внесок до міжкультурного діалогу.»
У неї вдома на стіні – великі червоні ієрогліфи «щастя», панує атмосфера Нового року. «Минулого року наша донька приїздила з-за кордону до нас у гості, ми разом в Китаї зустріли Свято весни, разом ліпили пельмені. У нас в сім’ї є традиція: кожний Новий рік я пишу вірш. На цей Новий рік я написала вірш про дракона.
Донька зараз працює в ЄС, вона красива і розумна, раніше працювала заступником Міністра культури, розмовляє 7 мовами, кандидат наук політології. Син – дипломат, працює в Швейцарії. На Новий рік ми їздили до Ханчжоу, донька побачила ширму, яка їй дуже сподобалась, після повернення до Франції, вона її намалювала та надіслала мені». Гордість панує на обличчі пані Скирди, коли вона розповідає про своїх дітей.
«Перші читачі моїх віршів – це чоловік та діти, вони люблять всі мої вірші. Вже певний час ми не збиралися всією сім’єю, тому я заздрю китайцям, які кожного Нового року з’їжджаються з усіх куточків світу додому. Перекладач моїх віршів пан Гао Ман розповідав, що минулого року 18 родичів з різних країн приїхали до нього в гості, більше 10 з них жили у нього вдома. В Китаї на Свято весни всі вертаються додому, немов птахи до рідного гнізда».
ДІАЛОГ
«Леді»: Яке місце посідають у Вашому житті шлюб та сім’я?
Л.Скирда: Я вірю, що для кожної жінки, незалежно від рівня її освіти, дуже важливо мати затишну родину. Ми з чоловіком маємо цікаве та веселе життя. В сім’ї важливими є єднання, взаємопорозуміння, взаємоповага, разом насолоджуватись цим світом. Я переконана, що життя людини складається з поєднання духовного та фізичного. Ми не маємо розділяти роботу, відпочинок, сім’ю. Ідеальне життя – це гармонійне поєднання цих аспектів життя. Конфуцій вважав, що лише сильні сім’ї роблять сильною державу, я згодна з цим.
«Леді»: У Ваших віршах багато оспівується любов і краса, яке Ваше розуміння цих категорій?
Л.Скирда: Природа – наш дім. Раніше у нас в Посольстві була багатолітня магнолія, це було дуже велике дерево, що заважало руху машин, тому ми звернулись до відповідного органу влади з проханням його перенести. Всі хто бачив це казали: таке відчуття, що будується хмарочос. Були майже всі типи машин: кран, екскаватор, вантажівка, самоскид та ін. Працівники з особливою обережністю викопали дерево, обережно обгорнули її коріння, немов сповиваючи малу дитину, а потім перевезли для розміщення в якомусь парку. Я вважаю, що таким має бути ставлення до природи – бережливим до найменших дрібниць. Ми маємо любити нашу планету, оскільки світ страждає від спустошення дикістю.
«Леді»: Український національний костюм дуже красивий, не могли б Ви трохи про нього розказати?
Л.Скирда: Традиційний український костюм вишивається вручну, найчастіше використовується льон. Ми були в різних країнах, в деяких життя народу досить складне, проте традиційний одяг завжди яскравий – народ завжди оптимістично сприймає життя. Я бачила традиційний жіночий одяг народності Мяо, це ж просто одяг імператриці.
«Леді»: В Китаї ієрогліф «сім’я» нагорі має ключ «дах», що для Вас сім’я?
Л.Скирда: Я думаю, що головною особливістю сім’ї є відносини між членами родини. В цьому світі мати любов близьких людей – це велике щастя. На жаль, на Заході все більше людей малу увагу приділяють сім’ї, тому мені дуже подобається ставлення до родини в Китаї.
Людина з першим подихом після народження вбирає тепло родини, щастя, взаємну турботу, здатність до альтруїзму та ін. Я знаю, що в Китаї значення слова «любов» відмінне від його розумінні в християнській традиції. Проте взаємна любов – це головна складова щасливої сім’ї.
«Леді»: Як Ви розумієте успіх жінки? Що, на Вашу думку, головне для жінки?
Л.Скирда: Жінка – це вічна прикраса життя. Складові успіху жінки-інженера, ведучої ТВ, лікаря, акторки безумовно різні. Думаю, як для мене, то коли я гарно виглядаю, вишукано вдягнута, коли все, що я роблю, приносить людям радість – у мене виникає відчуття успіху. Іншими словами, отримати повагу інших в роботі це і є успіх. Такий успіх практично всі можуть досягнути. Звичайно, є успіх мільярдерів, зірок кіно, космонавтів та олімпійських чемпіонів, але це інша історія. Одним словом, я вважаю, коли людина посміхається, вона успішна, оскільки це приносить радість оточуючим.
«Леді»: А яка Ви мама?
Л.Скирда: Я добра мама, зовсім не сурова до дітей. Щоб вони не робили, я завжди їм кажу, ви зробили добре, тому вони впевнені в собі, вірять в себе. В англійських сім’ях сурово ставляться до дітей, коли дорослі сідають за стіл, вони не дозволяють дітям їсти з ними поряд, але свійську собаку можуть допустити до столу. Думаю, це погано для виховання дітей.
«Леді»: Як Ви розумієте щастя?
Л.Скирда: Щастя – це гармонія духу та тіла. Радість – нематеріальна, не має відношення до рахунку в банку, соціального статусу. Разом з тим здоров’я людини тісно пов’язано з її відчуттям щастя. Маленький поріз на пальці руйнує нашу радість, не кажучи вже про важкі хвороби. Я вірю, що в цьому світі кожна людина може бути щасливою, головне – насолоджуватись не грошима, а красою, цим світом і людьми. Кожний має зрозуміти, що песимістичне ставлення до життя може закрити все світло оточуючого світу. Життя має нести радість, якщо ми життям насолоджуємось.
